Latsis.name

Залишимо варягів на їх човнах, нехай пливуть на південь у пошуках кращої долі. А ми простежимо долю Чорнобиля з давніх часів до наших днів. Років 140 чорнобиляни платили данину татарським ханам. Про ті часи в пам’яті народній залишилися назви “татарське зілля” (аїр), Татарський курган, в якому знайдено залізну зброю. З 1362 року Чорнобиль опинився під владою Литви. Той час залишив після себе назву житлового масиву – куток Литвини, вулицю Юрдика (юридика – спеціальний податок на католицьку церкву). Після об’єднання Польщі й Литви в 1569 році Чорнобиль підпав під владу польській шляхті. Села, поля і ліси були роздані новим магнатам. Посилилось окатоличення православного населення. У 1600 році в Чорнобилі будується костел. У кінці ХVІІ століття місто дістається польському магнатові Ходкевичу. Його нащадкам аж до 1917 року на Чорнобильщині належало понад 20 тисяч десятин землі.

Дивним чином назва містечка Чорнобиля майнула в історії Великої Французької революції 1789-1794 рр.: в період Якобінської диктатури уродженка Чорнобиля польська графиня Розалія Любомирська була гільйотинована у Парижі за зв’язки з Марією-Антуанетою та іншими членами королівської сім’ї. Під іменем “Розалія з Чорнобиля” вона й залишилася в історії Франції.

Ще одним іменем пов’язаний Чорнобиль з Францією.                                             Племінниця Любомирської графиня Ганська, яка володіла Горностайпільським маєтком, була коханкою, а потім дружиною великого французького письменника Оноре де Бальзака.

(Довідка latsis.name:  Евеліна також мала маєток у Бердичиві, де і одружилась з Оноре де Бальзаком у 1850 році, вже після смерті свого чоловіка Венцеслава Ганьского, який помер у 1841 р.  До цього вони неодноразово зустрічались  з коханцем у різних країнах Европи. Бальзак двічі бував в Украині - у 1847-48рр і 1849-1850р.)

Чорнобиляни брали активну участь у всіх виступах проти національного, політичного й економічного гніту. Вони воювали в полках Богдана Хмельницького, його соратників Поповича і Ждановича проти польсько-шляхетських поневолювачів.

В історії зафіксовані виступи чорнобилян проти наполеонівських військ, проти царського режиму в революціях 1905-1907 та 1917 років, у Громадянській війні в Росії й на Україні в 1918-1922 роках.

У перемогу Радянського Союзу над гітлерівською Німеччиною свій внесок зробили і трудящі Чорнобиля: понад 400 його жителів – воїнів, партизанів і підпільників удостоєні бойових нагород.

За визволення Чорнобиля і району, зокрема за форсування Дніпра біля села Страхолісся, високого звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 30 воїнів Червоної Армії, з-поміж яких росіяни, українці, казахи, білоруси, євреї, грузини. Їх імена вибиті на пілонах алеї Героїв у міському парку. Тут же на скрижалях Стели пам’яті викарбувані імена чорнобилян, які загинули в боротьбі з гітлерівською чумою. Увінчує меморіал обеліск Слави з червоною зіркою на вершині. Під час святкування Днів Перемоги вдячні чорнобиляни покладають до нього хвойні гірлянди і живі квіти.

Славна Чорнобильщина своїми трудівниками. Далеко за її межами відомі імена Героїв Соціалістичної Праці Дар’ї Іллівни Пелагечі, Уляни Йосипівни Ковчан, Михайла Антоновича Романченка.

Кораблі чорнобильських суднобудівельників типу ріка-море борознили води від Бреста до Одеси та Іллічівська.

Масло і твердий сир з Чорнобиля продавали на Кубі.

Вишивані сорочки і рушники чорнобильських майстринь користувались великим попитом у Канаді серед української діаспори.

А мариновані гриби! Їх з задоволенням імпортували югослави, німці.

Сувенірні вироби майстрів по дереву з району охоче купували іноземні туристи в Києві і навіть у Москві.

У 70-80 роки ХХ століття Чорнобиль і села району стали незвичною курортною зоною: уздовж Прип’яті береги її були усіяні наметами відпочивальників з Москви, Ленінграда, Мурманська, Воркути та інших північних районів Росії. Їх вабили сюди чарівна природа, багаті рибою ріки та озера, щедрі на гриби та ягоди поліські ліси, дешеві продукти харчування, доброзичливе ставлення мирних і щирих місцевих жителів.

Чом не райський куточок Київського Полісся!