Latsis.name

Поколению, потерявшему Родину, посвящается

Font Size

SCREEN

Profile

Layout

Menu Style

Cpanel

Чорнобиляни

 

Залишеним селам Чорнобильщини

 

Стоїть село. Колючий дріт

 Йому накинули на груди.

 Невже отут скінчився світ

 І більш життя не буде?..

 Стоять німі і рідні хати,

 Їм поклонімось наостанку.

 В дорогу сина проводжати

 Не вийде мати на світанку.

 …Автобусів шуміли шини,

 Пилюка роз’їдала горло…

 Ми повернутись так хотіли! –

 Моє село стояло гордо.

     Воно нам вижить обіцяло

     І врожаями одаряти.

 Голівку сина прихиляла

 До себе, мов ховала, мати.

 Ось вийшла на поріг бабуся,

 Безсило впала на коліна:

            Моя хатино! Я вернуся.

 Перехрестила і зомліла…

     На чужині селились люди.

 Нерідний ліс, і небо, й сонце.

 Щеміти рана довго буде.

 А вже здається: чи не сон це?

 О, горем стомлений народе!

 Та скільки ж лить тобі ті сльози?!

Страждальний, вічножильний роде,

 Стоїш ти на новім порозі.

     Тебе, моя Вкраїно рідна,

          Топтали турки і татари,

          Фашизм терзав священні груди,

          Голодомором убивали…

Чорнобиль чорний слід залишив,

 Людей розкидав ген по світу,

 А долю роду, мов хто вишив

 На рушнику, як з маків цвіту.

 

Лариса КОВАЛЬЧУК

 з Корогода.

 

 

   [фото тимачасово відсутнє]

Алея Героїв Радянського Союзу в міському парку Чорнобиля

 

Нравится