Latsis.name

Поколению, потерявшему Родину, посвящается

Font Size

SCREEN

Profile

Layout

Menu Style

Cpanel

Чорнобильські спомини

За вісім тижнів до цього Указу свій голос на захист Чорнобиля у газеті "Правда" підняв український письменник Олександр Левада. 8 листопада 1988 року газета друкує його статтю "Быть ли городу Чернобылю?" Автор піддає критиці керівництво тодішнього виробничого об'єднання "Комбінат", яке таємно, без поради з місцевими жителями, в обхід гласності вирішує долю Чорнобиля і всього Чорнобильського району. Чимало працівників районних організацій з числа корінних жителів Чорнобиля (районний центр тоді містився в селі Горностайполі) висловили думку про залишення району. Але їх голос не був почутий. Причину цієї глухоти патріоти Чорнобиля вбачають у тому, що керівники району не були корінними жителями. їх байдужість, помножена на байдужість керівництва ВО "Комбінат", яке підкорялося Москві, і поховала Чорнобиль і район, стала підмурком того злощасного Указу про ліквідацію нашого району.

"Чорніє Чорнобиль на карті Вкраїни —

Уражена атомом древня земля.

Від чорної тої страшної години

Ніхто тут уже новосіль не справля.

Спіткало нас горе квітневої днини

Коли пелюсткова мела заметіль.

3 чорнобилю, ліки, гіркотно-полинні,

Довіку не знімуть Чорнобиля біль".

Цими рядками вірша вінницького поета Василя Синицького я й закінчу цей розділ.

ТАМ, ДЕ РІКИ ДО СОНЦЯ ТЕЧУТЬ

Як не стримати гірський потік, так не стримати потяг чорнобилян до свого міста. їдуть вони з усіх областей України, з далекого і близького зарубіжжя, їдуть, щоб побачити (для декого, може, й востаннє) рідний Чорнобиль, рідну Прип'ять-річку, рідну домівку, святі могили. їдуть чорнобиляни і на поминальні дні після Пасхи, їдуть і на трагічний день 26 квітня. Та найбільш повноводний потік на 9 Травня — День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Автобус за автобусом повертає на площу перед автовокзалом. Зморені далекою дорогою, пасажири не прагнуть відпочинку, а відразу прямують на кладовище. Облагородити могили, згадати добрим словом рідних, друзів, які сплять вічним сном на рідній землі під рідним небом.

Нравится