Latsis.name

Поколению, потерявшему Родину, посвящается

Font Size

SCREEN

Profile

Layout

Menu Style

Cpanel

Материалы

Чорнобильські спомини

Нинішні мешканці вже інші, але теж чекали на господарів. Замість них до будинку зайшов я і повідомив, що колишні хазяї вже не приїдуть — Микола Карпович залишив цей світ, а Ольга Омелянівна тяжко хворіє. Після М.К. Дробота, місцевого поета, залишилися гіркі і водночас теплі вірші про Чорнобиль і його трагічну долю. Ось один з них.

Краю наш, чорнобильський краю,—          Між лісів на полях льоноцвіти,

У зеленім серпанку ліси,                          До схід сонця птахи гомонять.

Тут частинка поліського раю,                   Чи зустрінете кращу у світі,

Де розсипані перли роси.                         Як цю нашу "Березову кладь?"

Серед луків, де квіти барвисті                   Хлібодари поліського краю,

Килими-чародії плетуть                            Охоронці лісів і води.

I шипшина стоїть у намисті,                       Якщо горе зненацька спіткає,

Там, де ріки до сонця течуть.                   Хай вас Бог береже від біди!

 

 

Наша садиба зливається з садибою наших батьків і виходить на вулицю 25 Жовтня. Але пройти на неї городом не можна через густі зарослі клену, здичавілих слив і густих торішніх бур'янів. Обходимо провулком Б. Хмельницького, який з'єднує наші вулиці. Хата батьків розграбована. У дворі нахабно господарюють тонкостовбурні, ніби очерет, клени і берези. Пробиваємося крізь ці джунглі. За верандою розкидані дрова, колись заготовлені моїм тестем Якимом Федоровичем (помер він у 1985 році), літ, мабуть, на п'ять. Сарай і майстерня (господар був майстром на всі руки) спалені, а інструменти пограбовані ще на початку 90-х років. Несила на все це дивитись. 3 гірким серцем прощаємося з рідними оселями і йдемо в міський парк до Меморіалу Слави віддати шану землякам, які не повернулися з фронтів Другої світової війни. їх імена викарбувані на Стелі пам'яті. А за часів зони, до 10-річчя аварії на ЧАЕС, тут з'явилася Стела пам'яті чорнобилян, прізвища яких викарбувані на ній. Споруджена Стела з ініціативи чорнобилян-учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працюють в зоні відчуження, а також при підтримці колишнього Мінчорнобиля. На меморіальній дошці напис російською мовою: "Мы помним, скорбим о безвременно ушедших друзьях, товарищах при ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС". I знову автовокзал. Зустрічі, прощання, обійми, сльози. Роз'їжджаємось до наступного року. А тут залишаються вахтовики, працівники численних установ і організацій зони відчуження. I залишаються солов'ї, дикі мешканці здичавілих садів нещасного Чорнобиля.

Нравится